Статті

«Нитки часу: спогади» Пітера Брука — це не хроніка подій, а поетична медитація про еволюцію театру. Від ранніх лондонських постановок Шекспіра («Король Лір») до радикальних експериментів у Парижі та мультикультурного шедевру «Магабхарата». Видана українською у 2026 році видавництвом ArtHuss.

Про прем’єру «Несе вода Галю» за п’єсою Оксани Гриценко в Київському театрі на Подолі. Постановка Ігоря Матіїва. Галя – Тетяна Печонкіна, Слава – Мирослав Павліченко.

17 січня в Києві, на сцені Театру ветеранів, було двічі показано виставу Хмельницького театру імені Старицького «НАСскрізь» у постановці режисера Дмитра Гусакова. Вистава являє собою колаж зі «Сну літньої ночі» Шекспіра, «Після Магрітта» Стоппарда, «Королеви краси» МакДони та «Облоги Буші» Старицького. На сцені семеро виконавців, переважно ветеранів російсько-української війни.

Театр ветеранів оголосив набір на третій курс з драматургії для ветеранів. Чотиримісячна програма передбачає написання власних п’єс та їх постановку професійними акторами на фестивалі перших п’єс у 2026 році. До роботи з учасниками долучаться досвідчені театральні та кіномитці. Набір триває до 31 січня.

При перегляді спектаклю «Місячні» в Молодому театрі непокоїло відчуття, що я вже десь колись щось подібне бачив. Та й не десь, а в цьому ж таки театрі.

«Дикий театр» презентує виставу «Це – зайве» режисерки Наталі Сиваненко. Це новий формат вистави, яку можна подивитись вдома. Ідея створити виставу-занурення, яка би працювала з емоціями, але не потребувала обов'язкової присутності в глядацькій залі, виникла ще влітку. Для створення вистави використали театральні тренінги на вивільнення тіла і емоцій, а також техніки зосередження і розслаблення.

На цьогорічне Різдво 25 грудня у Харківській філармонії відбулася прем’єра перформативного концерту Vivaldi «Пори року», що запропонував нетрадиційне сценічне прочитання відомого барокового циклу. Загальну режисуру перформативного концерту Vivaldi «Пори року» здійснив Костянтин Пономарьов.