Інтерв’ю

У харківському театрі «Нафта» відбувається театральна лабораторія СОНЛАБ під керівництвом румунського режисера Аліна Уберті та драматургині Люби Ільницької. Подія об’єднує молодих митців і мисткинь навколо експериментів із театром сну. Завершиться проєкт закритим показом, де учасники поділяться своїми пошуками альтернатив до традиційної театральної освіти.

Олексій Друзь – режисер і співзасновник Молодіжного театру As Heal у Бухаресті. Створив його разом із дружиною як простір для творчого розвитку українців. Ми поговорили з Олексієм про те, як виникла ідея, з якими викликами доводиться стикатися театру та які мрії має команда.

У березні на сцені столичного «Сузір’я» відбулися, майже одночасно, дві прем’єри – «Вимикати заборонено» та «Спробуй вимкнути». Обидві вистави зроблено за однією п’єсою Юрія Мараховського. Першу поставив молодий режисер Мірес Пенюшкевич, другу – Олексій Кужельний.

Класичні режисерські майстерні, де є певні закони театру, починає витісняти пошук власної мови та стилю, – вважає польський театрознавець Павел Плоський

Вистава «І в горі, і в радості» вражає професійністю та глибиною сенсів. Ми поговорили з автором п'єси, актором і військовим Максом Девізоровим про службу в ЗСУ, сучасний театр та важливість подібних проєктів для ветеранів.

Після виїзду за кордон Кристина Джаламага зробила перший серйозний крок у театральній кар'єрі — у Бухаресті заснувала Народний український театр FAVORITE. Водночас вона з чоловіком виховує чотирьох дітей, поєднуючи родинне життя з мистецтвом. Ми поговорили з нею про створення театру, постановки та фінансову сторону творчого процесу.

Сумський театр імені Михайла Щепкіна у лютому привіз до столиці дві вистави – «Птах на горищі» режисера Владислава Писарева й «Украдене щастя» у постановці Дмитра Некрасова. Останню через великий попит показували двічі. Ми поговорили з Дмитром Некрасовим про його роботу. А також про пошук реквізиту, роль тік-току та можливі гастролі країною.