Київський театр ляльок відкриває зимовий сезон прем’єрою «Снігової Королеви»

Київський театр ляльок на лівому березі Дніпра відкриває зимовий сезон прем’єрою вистави «Снігова Королева» за Г.-К. Андерсеном - 13 грудня.

Жанр вистави – музична подорож за мотивами казки Ганса Крістіана Андерсена «Снігова Королева».

Над виставою працює постановча група: режисерка – заслужена артистка України Наталія Орєшнікова; художниця – Віра Задорожня; композитор – Народний артист України, заслужений діяч мистецтв України Тимур Полянський. Ролі у виставі виконують п’ятеро акторів: Дар’я Григор’єва, Альбіна Гальчинська, Владислав Франчук, Ілля Самошост, Юрій Друпп та Ярослав Завгородній.

Вистава присвячена видатному лялькарю Сергію Брижаню.

Анотація вистави: «Усе, на що ви дивитесь, може стати казкою, історія може народитись з усього, чого ви торкаєтесь» Г. К. Андерсен.

"Ця казка – не про лід і магію, а про те, як можна втратити серце і знову його знайти. І якщо ви уважно придивитесь, то побачите в цій казці й себе. А може й когось, кого давно загубили в снігах…

Це експериментальна вистава для нашого театру, вистав із такими рішеннями на нашій сцені ще не було. Хоча «Снігова Королева» створена за мотивами улюбленої усіма казки Ганса Крістіана Андерсена, вона пропонує нове, візуально оригінальне прочитання, котре по-новому розкриває всім відому казку. Перепрочитання цієї історії відкрило нові грані цієї казки, котрі кожен глядач може інтерпретувати по-своєму і подивитись на «Снігову Королеву» власним поглядом. Оскільки вистава пропонується для сімейного перегляду, ми сподіваємось, що діти й батьки побачать у цій історії щось нове й цінне особисто для них", - зазначають у театрі.

Акценти візуального рішення «Снігової Королеви» є чіткість усіх форм і ліній, що нагадували б кристали льоду, адже сама Снігова Королева – це про ідеальність, точну вимірність усього.

Ще одним ключовим рішенням вистави є постать оповідача-казкаря, котрий розповідає цю історію, вирізаючи ляльок-витинанок з паперу. На сцені білі ляльки-витинанки на чорному фоні створюють враження графіки й надають виставі неповторного вигляду.

У виставі основний акцент зроблено на музичний супровід: це вистава фактично без слів, у ній є мінімум фраз, котрі проговорює оповідач-казкар, покликані пояснити ключові моменти. Тому вистава надзвичайно «музична»: у музику вкладені всі ті слова та емоції, котрі лишаються не вимовленими.