У Києві готують проєкт «Спільна сцена»

Львівська «Галерея сценографії» у партнерстві з ЮНЕСКО та у співпраці з Музеєм театрального, музичного та кіномистецтва України розпочала роботу над виставково-дослідницьким проєктом «Спільна сцена».

Куратори проєкту – доктор культурології Сергій Руденко та головна зберігачка фондів Музею театрального, музичного та кіномистецтва України, дослідниця українського театрального авангарду Тетяна Руденко.

У фокусі – дослідження й представлення мистецької спадщини українських сценографів єврейського походження, які в різні періоди XX століття формували обличчя українського театру.

«Це митці, чий спадок важливий і для української культури, й для єврейської спільноти. Ми хочемо показати, що український театр, мистецтво, культура, українська політична нація – багатоетнічна, відкрита й толерантна на рівні базових цінностей», – коментує куратор «Галереї сценографії» Богдан Поліщук.

Додає, що проєкт для багатьох глядачів може стати відкриттям, адже підсвітить мистецький доробок художників театру, які працювали зі знаковими виставами з початку XX століття.

«Оригінальні твори Нісона Шифріна, який працював художником у легендарному Курбасівському театрі «Березіль», Матвія Драка, який був одним зі співзасновників сьогоднішнього Національного театру Франка в Києві. Твори Михайла Френкеля, який співпрацював з українськими театрами як сценограф навіть після своєї еміграції в Штати, а крім того, увійшов в історію як один із концептуалістів так званої «дієвої сценографії» та автор двох книг, присвячених сценографії, які свого часу вважали за підручник для молодих художників», – каже Богдан Поліщук.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Литовці непокоїлись, що українські костюми будуть занадто строкатими»

Проєкт включатиме й нові надходження до Музею театрального, музичного та кіномистецтва України, частина з яких раніше не експонувалася.

«Нещодавно Музей отримав архів Михайла Глейзера, зокрема, й ескізи до таких знакових вистав, як «Санаторійна зона» Миколи Хвильового, «Енеїда» Сергія Данченка у театрі Франка, «Вічний бунт» Миколи Куліша, яку Глейзер готував із Лесем Танюком. До проєкту включені ці унікальні ескізи», – каже кураторка Тетяна Руденко.

Вона зазначає, що музей послідовно досліджує тему спільної сцени, починаючи з кінця 1980 років. 

«У цей час предмети, що належали до спецфонду, переводили до основного, – колекція потребувала додаткових досліджень. У 1990–2000-х відбулася серія виставок, присвячених діяльності єврейських театрів. 2019-го разом із Центром Юдаїки музей відкрив виставку «З історії єврейських театрів в Україні, XX століття». Музей дбайливо зберігав цю спадщину понад століття, попри всі політичні складнощі радянського часу», – акцентує Тетяна Руденко. 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Авангардна Україна»: театр, фешн і чорти

Виставку планують відкрити восени 2026 року. На ній представлять роботи семи митців, які створювали сценографію та костюми для українського театру з початку XX століття.

🔸Марко Епштейн – кубіст та експресіоніст, член Культур-Ліги, працював у Харківському єврейському театрі

🔸 Нісон Шифрін – член Культур-Ліги, працював у театрі «Березіль»

🔸 Матвій Драк – один із засновників театру імені Івана Франка, також працював у Київському єврейському театрі

🔸 Михайло Френкель – один із розробників концепту «дієвої сценографії», автор книг, присвячених мистецтву сценографії

🔸 Михайло Глейзер – художник костюмів до знакових постановок «Енеїди» і «Тев’є» режисера Сергія Данченка (театр імені Івана Франка), які мали важливе значення в контексті відновлення української незалежності

🔸 Віктор Гукайло – творчість якого є яскравим прикладом переосмислення єврейської візуальної спадщини в процесах трансформацій актуальної української культури.

Також частиною експозиції стане унікальний експонат – вертеп, створений мисткинею Іриною Уваровою для проєкту Шарля Фойєрбегра в 1990-х.

Головне фото: ескіз до вистави «Енеїда» Сергія Данченка у Національному театрі Франка в Києві, художник костюмів – Михайло Глейзер.